ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ

Ларін пропіарився на бажанні навести лад в області і залишився в Києві

Ларін пропіарився на бажанні навести лад в області і залишився в Києві

Термін подачі заяв щодо реєстрації від новобраних депутатів до Територіальної виборчої комісії давно минув, а перший номер виборчого списку «Опозиційного блоку» до облради, колишній очільник області і заступник керівника президентської  адміністрації за часів Януковича та діючий народний депутат від «Опоблоку» Сергій Ларін цього так і не зробив. Не склав він і повноваження народного депутата. Тож тервиборчком не зареєстрував його депутатом обласної ради. Заспокоїмо сердобольних прихильників пана Ларіна, з ним все гаразд, і як казала героїня відомого радянського фільму, «… живий, здоровий і в міру вгодований».  Що ж стало на заваді Сергію Миколайовичу ощасливити свій електорат появою в «кіровоградських степах», вже не кажучи про обіцянки навести тут лад? Причина навіть не в мерзопакосній погоді і не в тому, що колега по Парламенту і по ганебному минулому в «Партії регіонів» Станіслав Березкін більше не дає для перельотів з Києва до Кіровограда свій приватний літак. Все значно банальніше – йому більше нічого тут робити.

Попри післявиборчі голосіння в соцмережах і в ЗМІ в дусі «все пропало», реваншисти з числа колишніх регіоналів на чолі з Ларіним хоч і набрали досить пристойний результат по області, але все ж не такий, як їм хотілося. Зважаючи на те, як «старалася» нинішня влада покращити життя пересічних українців, звівши практично всі реформи до спустошення наших гаманців та затягування пасків мало не на шиї, їй так добре вдалося налаштувати проти себе і відповідно за «папєрєдніків» протестний електорат, що «Опоблок» на виборах міг обійтися й без реклами. Власне, в цьому і криється його результат по області, а не в харизмі чи популярності Ларіна, як декому бачиться. І цього результату недостатньо для створення підконтрольної йому більшості в обласній раді, котра обрала б його головою, як він того хотів.

У статусі голови облради Ларін би звісно повернувся в область, щоб знову взяти в свої руки грошові потоки, яких сьогодні ой як бракує колишнім регіоналам. Але не склалося.  Гучні заголовки в підконтрольній «Кіровоградській правді», що Ларін нібито має достатню кількість голосів серед новообраних депутатів облради, готових підтримати його кандидатуру на посаду голови, були звичайним блефом  і жалюгідною спробою мобілізувати тих, хто ще не визначився, кого підтримати. Розрахунок цих публікацій був простий, як п’ять пальців – дати їм сигнал, що питання вже вирішене на користь Ларіна і їм нічого не залишається, як приєднатися до більшості. Відверто кажучи, враховуючи кількість колишніх регіоналів, які «пролізли» за списками інших партій, побоювання, що він таки мобілізує потрібну кількість депутатів на свою підтримку дійсно були. Однак колишні соратники по партії виявилися звичайними коньюктурниками і пристосуванцями, які швиденько пристали до партії влади і щиро заглядають у рота в очікуванні команд нових ватажків.

Тож зрозумівши, що без влади в руках він всього-на-всього голий король, без підтримки й без ресурсу, Ларін вирішив, що виборці пробачать йому демарш, і що краще бути звичайним депутатом Верховної Ради в столиці, ніж звичайним депутатом обласної ради центрального регіону. 

987 0
НОВИНИ


Loading...