ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦIЯ
05.02.2016 | 10:00

Андрій Табалов: "Наша мета - увійти в п'ятірку найпотужніших виробників молочної продукції в Україні"

Андрій Табалов: "Наша мета - увійти в п'ятірку найпотужніших виробників молочної продукції в Україні"

Молочна компанія "Волошкове поле" на сьогодні входить в десятку найпотужніших переробників України. Географія поставок продукції шириться майже на 20 країн світу. Про перспективи, які відкриває зона вільної торгівлі з ЄС для українських виробників молочної продукції, про стан справ в молочній галузі та плани на майбутнє розповів виданню Аgronews генеральний директор ТОВ “Молочна компанія “Волошкове поле" Андрій Табалов.

- З 1 січня набула чинності Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Які перспективи це відкриває для українських виробників молочної продукції? Чи стане 2016 рік роком нових можливостей для вітчизняних компаній?

Сумніваюсь. В Європі зараз перевиробництво молочних продуктів, якість сировини набагато вища, ніж в Україні, проте ціни майже як у нас. Звичайно, конкурентної переваги перед Європою у нас не вистачає. Основою українського експорту є сири, сухе молоко, масло. Причому таких відомих найменувань в країнах СНД як «російський» і «голандський» в Європі не користуються попитом.

Насправді зона вільної торгівлі з ЄС проблем нашої молочної галузі не вирішує. Це стало б можливим завдяки більш правильній і серйозній державній політиці і щодо розвитку молочного скотарства, і щодо молочного виробництва. На жаль, на сьогодні ми такої політики не спостерігаємо. Тож якщо і буде позитивний ефект від зони вільної торгівлі, то дуже невеликий.

- Яку молочну продукцію постачає до ЄС ваша компанія?

Якщо говорити про останні кілька років, то ми постачаємо до країн ЄС казеїн, зокрема до Німеччини та Польщі. Це досить конкурентний продукт на європейському ринку, хоча обсяги цієї продукції, що постачається Україною до Європи поки що не можна назвати значними.  

Ще кілька років тому основою експорту були сири, які постачались до Росії. Одне з наших підприємств, «Хмельницька маслосирбаза», теж працювала в цьому напрямку. Постачали також і до Казахстану, але цього року, після введення ембарго, і ця ніша експорту закрилась. Втім, ми змогли переорієнтуватися і на сьогодні ми співпрацюємо майже з усіма країнами СНД – Молдовою, Грузією, Азербайджаном, Вірменією, а також з країнами далекого зарубіжжя – Єгиптом, Сирією, США, але постачаємо обмежений асортимент продукції.

Наше завдання - втілити політику диверсифікації експортних поставок, тому що співпраця з Росією показала, - якщо ти залежиш від однієї країни, то це може позначитися на всьому обсягу експорту. В умовах військової агресії Росії наша компанія не бачить сенсу в подальшому співпрацювати з цією країною. Тут є ще й ідеологічна складова, принаймні для нас. Тому зараз ми зважено підходимо до цього питання і диверсифікуємо свою діяльність в країни СНГ, Азії, Африки, і в країни близького Сходу. І нам це вдається.

- Що заважає експортувати до ЄС готову молочну продукцію?

У нас завжди має місце певна істерія з приводу цін на сировину, виробникам якої звісно хочеться дорожче її продати. Їх можна зрозуміти, але важко зрозуміти те, коли політики роблять на цьому дешевий піар, намагаючись якимись законами чи рішеннями зафіксувати ціни на якомусь із ринків. Це не ринковий і тим більше не європейський підхід. Ринок сам себе повинен контролювати. Якщо є експортна ціна і експортний попит, звичайно буде попит і на сире молоко. А його ціни будуть формуватися цінами на експортне молоко.

Я вже понад 10 років працюю в молочній галузі і можу сказати, що надприбутків у молочників немає. Якщо рентабельність і є, то вона не перевищує 5-7 відсотків. У порівнянні з прибутками сільгосппідприємств – це досить скромно. Переробники не є коренем зла. Держава має створити необхідні умови для розвитку молочної промисловості. В решті-решт розробити програму розвитку молочних кооперативів, забезпечити нормальний податковий режим для розвитку тваринництва.

- Як позначаться на розвитку молочної галузі останні зміни до Податкового кодексу - скасування пільг для аграріїв? Чи стосується це молочного бізнесу?

Через нещодавні зміни до Податкового кодексу молочна галузь просто «ляже», як і переробна, і виробнича її сфери. Я вважаю, що на державному рівні повинна бути розроблена ефективна система підтримки галузі. 2015 рік був для неї складним. Фактично прибрали «молочну» дотацію, що вдарило по переробним та виробничим молочним підприємствам. 2016 рік не наблизив нас до тих позицій, що були в 2014-му і раніше, а навіть погіршив ситуацію. Сьогоднішній підхід до оподаткування заганяє в глухий кут рослинництво, не на багато кращий стан справ і з тваринництвом. Для аграріїв фактично ліквідували всі пільги. Звичайно, це не може не позначитися на роботі підприємств, на робочих місцях… Це тест на виживання для багатьох молочників, і я не впевнений, що всі з них переживуть 2016-й.

- У чому причина акцій протесту фермерів, що відбуваються останнім часом? Це економіка чи політика?

Це економіка. Я не пригадаю жодного політика на національному рівні, який би серйозно і системно переймався переліченими проблемами. Виходять звичайні фермери, які мають малий чи середній бізнес, відстоюють свою думку стосовно законів, прийнятих упродовж 2015 року, і якими фактично держава «залазить» в їхню кишеню. Звичайно, це відобразиться і на кишенях усіх українців, тому що фермери годують Україну. Якщо говорити про орієнтовані на експорт групи товарів, то економічна ситуація для аграріїв теж погіршиться, так як експортна ціна не змінюється. Тобто, фактично, витрати зростуть для них, а доходи – ні.

- Ви вивчали розвиток молочного виробництва в багатьох країнах світу. Як ви загалом оцінюєте потенціал України в цьому плані?

Потенціал є звичайно. І в першу чергу, він залежить від внутрішнього споживання. В Україні на душу населення споживання значно нижче, ніж у сусідній Європі, і навіть нижче, ніж в Росії. Я не кажу вже про Польщу або Голландію – молочну країну. Перспективи почнуть реалізовуватися по мірі зростання економіки в Україні та платоспроможності населення. Гальмують цей процес ще й так звані молоковмісні продукти. Деякі переробники замінюють молочні жири пальмовими. Іноді, згідно з вимогами законодавства, на упаковці вказується, що це молоковмісний продукт, а часто – це просто фальсифікат. Тобто, на банці зі згущеним молоком вказана відповідність Держстандартам, а насправді продукція їм не відповідає. Це ж стосується і сирів, і вершкового масла. І це серйозна проблема на сьогодні. Такі виробники отримують надприбутки одразу, але дуже псують імідж всієї української молочної продукції. А цього допускати не можна, адже від цього страждає і експортний потенціал країни.

Тут повинна відігравати головну роль держава, забезпечивши здорову, добросовісну конкуренцію. Адже завдяки їй споживач отримає найкращу пропозицію молочного товару і в плані якості, і в плані ціни. Але конкуренція повинна бути чесною. Якщо, наприклад, в маслі є рослинні жири – це спред, і це має бути чітко зазначено на упаковці. Так є в Європі, і так повинно бути в Україні. На жаль, реальність інша, держава поки що не в змозі контролювати цей процес, і споживачі купують неякісний товар. Звичайно, за деякими показниками можна орієнтуватись – якісне масло буде коштувати більше 20 грн., і аж ніяк не 14-15 грн. Проте в такий складний час люди в першу чергу орієнтуються на свій гаманець і купують те, що дешевше, а не якісніше.

-  Які основні проблеми гальмують розвиток молочної промисловості?

По перше, це виробництво якісної молочної сировини, тобто селянського молока, або молока від фермерських господарств. Якщо Україна виробляє близько 11 млн. тонн молока на рік, то фермерське молоко становить тільки близько 30 відсотків з них, решта – це молоко населення, котре не має умов для виготовлення якісної сировини. Молочні підприємства ведуть конкурентну боротьбу за великі фермерські господарства або колгоспи, в яких можна закуповувати молоко. А менш якісна продукція може використовуватись у виробництві сухих молокопродуктів, де якість не така важлива.

По-друге, щоб зламати цю тенденцію потрібна ефективна державна політика: стабільність економіки, дешеві кредити, залучення інвесторів. Це прості речі, які повинні діяти у будь-якій сфері економіки України. До 2010 року були крупні проекти й інвестиції у крупно-товарні ферми, завдяки яким ситуація принаймні не була такою катастрофічною як сьогодні. Цю сферу треба розвивати, займатись молочними кооперативами. Оскільки населення постачає багато молока - треба працювати над підвищенням його якості. Такі проекти діють в Україні, проте, на жаль, не охоплюють більшість населених пунктів.

Крім того, у нас має бути ефективне законодавство в плані захисту якості продукції. Українці заслуговують на якісну молочну продукцію. Проте на сьогодні багато підприємств фальсифікують продукцію навіть під відомі бренди.

Наша компанія одного разу теж стала жертвою таких цехів, які виробляли фальсифікат зі схожою упаковкою, використовували наш товарний знак, і клеїли її на абсолютно неякісну продукцію, про культуру виробництва якої навіть не можна вести мову.

І по-третє, відсутність ефективного лобіювання інтересів молочних підприємств за кордоном і в середині країни. Це могла б бути і пропаганда здорового способу життя, і якісної молочної продукції для забезпечення організму людей кальцієм. Поширювати цю практику треба в дитячих садках і школах. А стосовно зовнішніх ринків, то органи державної влади повинні захищати наших виробників від імпорту, особливо недобросовісного, і лобіювати всіляко експортні ринки. Сьогодні про це багато говориться, але дуже мало робиться. Як мінімум, у нас й досі присутня білоруська продукція, при тому що у нас своєї достатньо. Можна розвивати співпрацю й з іншими країнами. Кілька років тому я спілкувався з цього приводу з консулом Туреччини, але з цією країною у нас не має Угоди про зону вільної торгівлі. Працівники міністерства закордонних справ просто цим не займалися, так як і керівництво держави. Хоча я вважаю, що це досить серйозний ринок збуту для молочної продукції. Потрібно лише бажання і всього кілька місяців роботи. Сьогодні ж в Туреччині для України досить високе мито, а за наявності відповідної Угоди цього б не було. І таких ринків багато. В цьому напрямку потрібно працювати, а не їздити на показові зустрічі з консулами різних країн.

-  Чим відрізняється українська молочна продукція від європейської?

Основна відмінність в тому, що розвиток українського виробництва відбувався в традиціях радянських часів і до останнього часу також будувався на "радянському асортименті". Ми з вами вже звикли, наприклад, до твердих сирів російської чи голландської групи, плавлених сирів («Янтар», «Дружба»), кефіру та ряжанки, а таких продуктів в Європі немає. Те саме стосується вершкового масла… Масло менше 82 відсотків жирності в Європі попитом не користується, в нас же в основному продають масло, що має 72 відсотки жирності. До того ж, масло для європейців виготовляють солоне, а не солодковершкове як у нас. Це серйозна різниця у смаках.

Стосовно Європи. Звичайно, у них набагато більше підприємств і відповідно більше видів традиційної продукції, що походить із певних територій. Наприклад, сири моцарелла, пармезан, рокфор, брі. У нас такої культури не було, за радянських часів це була масова промисловість – кілька видів сирів на весь Союз. Більшість українських заводів на сьогоднішній день теж працюють у масовому сегменті.

- Щодо ситуації на українському ринку: як ваша компанія пережила 2015 рік? Чи відчула падіння попиту через низьку купівельну спроможність споживачів?

Звичайно відчули, особливо в першому кварталі 2015-го, через різку інфляцію. Через різке зростання собівартості продукції, компанія змушена була підвищувати ціни на свою продукцію. Наприклад, упаковка не виробляється в Україні взагалі. Вартість молочних продуктів в плівці, в картонній упаковці Pure Pak прив’язана до валюти і собівартості цих упаковок. Я не говорю про газ, енергоносії, які в світі подешевшали, а в нашій країні, порівняно, здорожчали. Це позначилось і на платоспроможності населення, відповідно зменшились і обсяги реалізації молочної продукції. Тобто певний спад виробництва все ж відбувся.

- Ваша компанія вже більше 10 років успішно працює в сфері молочного виробництва. У кого ви вчилися? Де переймали досвід?

Наша компанія входить в десятку найпотужніших виробників молочних продуктів в Україні. Наша мета – увійти в п’ятірку. Попри кризу, інвестиції у виробництво не припиняються, удосконалюємо якість, вводимо нові види упаковок, оптимізуємо собівартість… Асортимент нашої продукції досить збалансований і гарно представлений і на внутрішньому ринку, і на зовнішньому. Зараз ми реформуємо комерційну команду і, я впевнений, що доб’ємося ще кращих результатів. Якщо 2015-й був складним для нас, то 2016 повинен стати роком розвитку для компанії «Волошкове поле».

А щодо досвіду, то особисто я отримав його ще до того, як почав займатися розвитком молочного виробництва. Харчові підприємства чимось схожі між собою. Різниця, звісно, у технологіях виробництва є, але процеси схожі. Тому, маючи досвід роботи у хлібній сфері, мені було досить легко адаптуватись до молочної. Крім того, наша компанія має потужну управлінську команду, яку я очолюю, і в якій багато спеціалістів високого рівня з провідних підприємств галузі.

- Раніше прізвище Табалових асоціювалось в українців з виробництвом хліба? На сьогодні ви представляєте і хлібний, і молочний бізнес?

- На сьогодні особисто я не займаюсь хлібним бізнесом. Перед парламентськими виборами 2012 року я повністю відійшов від нього. Треба вибирати щось одне, інакше нічого не встигнеш зробити. Тому я сконцентрувався на молочній галузі і зараз розвиваю цей напрямок.


521 0
НОВИНИ


Loading...